Понеділок, 14.06.2021, 04:26
Приветствую Вас Гість" | RSS
Головна | Регистрация | Вход
Меню сайта
Разділи новин
Новини сьогодення [96]
Анонси [25]
Спорт [6]
Життя [36]
Новини сайта [9]
Історія [16]
Форма входа
Календар новин
«  Квітень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Пошук
Міні-чат
200
Друзі сайта

    Наше опитування

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Містечко Любар
    Головна » 2008 » Квітень » 23 » Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх (твір-роздум)
    Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх (твір-роздум)
    18:34
    Незабаром свято присвячене 63-й річниці Великої перемоги. І знову ми задумуємося над тим, задля чого і завдяки кому ми маємо сьогодні такий дар -
    Життя. У цій статті я хочу висловити подяку тим, хто захищав країну від окупантів, які гнобили народ, а саме наших дідів,
    прадідів.
    У дитинстві я любив слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях (про відступи говорити не любив) і часто (за моїм проханням) розповідав про те, як наші війська увійшли до Берліна і які почуття охопили його в той незабутній ранок 9 Травня, коли він довідався, що настав День перемоги.
    Подорослішавши, я зрозумів, що багато про що дідусь умовчав. Умовчав про страх, про голод, про біль, про розпач і про річки крові, що заполонили в ті роки півсвіту. Не розповів він мені про табори військовополонених, про жорстокість німецьких солдатів, про катування, про страти. Я довідався про все
    з фільмів, із підручників з історії, з творів письменників, що пройшли війну... Довідався, щоб ніколи не забути. Такі речі врізаються в пам'ять назавжди. Я вважаю, що ніхто не повинен забувати про ту війну і про те, якою ціною далася нам перемога. Кожен зобов'язаний пам'ятати, що зараз він живе завдяки тим, хто загинув у той страшний час. У багатьох з них були діти, і вони залишилися сиротами, багато хто просто нічого не встиг зробити в житті — пішли на війну просто зі шкільної лави. А багато хто дотепер лежить десь у лісі непохованими... Забути про це — все одно, що вчинити злочин.
    Полеглим воїнам споруджують пам'ятники, про їхні подвиги пишуть книги, про війну виходять цикли передач.
    Чи досить цього? Думаю, що ні. І хочу прожити своє життя гідно, тому що воно занадто дорого комусь обійшлося.
    Категорія: Життя | Переглядів: 5253 | Добавив: Kabas | Рейтинг: 4.3/21 |
    Всего коментарів: 2
    0
    2 cywe   [Матеріал]
    Картинка з CallofDuty ігра!!!! biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin

    0
    1 Іван   [Матеріал]
    Непогана стаття до Дня перемоги!!!


    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    Хостинг від uCozCopyright MyCorp © 2021