Субота, 23.09.2017, 05:01
Приветствую Вас Гість" | RSS
Головна | Регистрация | Вход
Меню сайта
Разділи новин
Новини сьогодення [97]
Анонси [25]
Спорт [6]
Життя [37]
Новини сайта [9]
Історія [16]
Форма входа
Календар новин
«  Квітень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Пошук
Міні-чат
200
Друзі сайта

    Наше опитування

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Містечко Любар
    Головна » 2009 » Квітень » 22 » Михайлишин О. План м. Любара 1897 р. як джерело до вивчення його архітектурно-планувального розвитку
    Михайлишин О. План м. Любара 1897 р. як джерело до вивчення його архітектурно-планувального розвитку
    08:48

    План Любара свідчить про нетрадиційність розташування і структури центральної ринкової площі містечка – економічно-торгівельного його осередку. Її простір в Старому Місті відкривається на р.Случ, яка розливається тут широким ставом. На протилежному березі сформувалаль ще одна торгова площа – центральний простір Нового Міста. В такий спосіб утворилось містобудівельне ядро, основна композиційна вісь якого визначила напрям розбудови містечка з включенням в міські межі передмістя Юровки. Утворений “лінійний” центр Любара був не випадковим з огляду на розташування головних вулиць: в Старому Місті магістраль визначала напрям на Заслав (тепер – Ізяслав), в Новому – на Житомир. На головному майдані Старого міста  розташовані звичні атрибути волинського містечка кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття: будівля колишнього магістрату (місто мало привілей магдебургїї) або гаубтвахта (? – зображена на плані будівля не названа), один (очевидно, найдавніший) храм. Нетрадиційним було розташування на центральній площі (з її південної сторони) будівлі синагоги (подібну локацію зустрічаємо ще в Камінь-Каширському (тепер – Волинська область). Ймовірно, що будинок волосного правління, аптека були зведені вже у ХІХ столітті, коли містечку надано статусу центру волості. На території Нового міста позначені об’єкти, характерні для нових, капіталістичних форм господарювання і нового суспільного устрою – казенний військовий склад, “магазин”, поштова контора.

    До початку 30-х років ХІХ століття в Любарі функціонували дві крупні святині: костел і кляштор домініканців, фундовані Любомирськими в 1630 році (за іншими даними у 1634 році [6, с.130]) та кляштор василіан. Перший з них знищений за часів козаччини в середині ХVІІ століття, відновлений у наступному столітті кн.Францішком Любомирським і освячений у 1765 році на честь св.Міхала та Яна Непомука. Монастир славився портретною галереєю: тут зберігались портрети єпископів Хелмських, Плоцьких, Луцьких, Познаньських, Краківських, п’ять портретів Римських Понтифіків, картини з Святого Письма, сім картин, на яких були зображені напади татар. В монастирі діяла друкарня, видання якої належали до надзвичайно рідкісних. В василіанському монастирі, заснованому ще у 1604 році [7, с.60],  до 1833 року розташовувалась школа, яка вважалась другою за значенням на Волині після піярської школи в Межирічах Корецьких (Рівненська область) [8]. Такі ж школи василіян існували в Острозі, Володимирі, Овручі, Каневі, Умані, Шаргороді та Барі.

    У першій половині ХІХ століття було завершене формування міського центру Любара: на ринкову площу був зорієнтований новий палац власників містечка. Будівля споруджена ще до 1835 року в класицистичному стилі з деякими елементами “італійського стилю”[1]- глибокими лоджіями на бічних фасадах, про що свідчить малюнок В.Ріхтера, датований саме цим роком. Фактично без суттєвих зовнішніх змін палац проіснував до 70-х років ХІХ століття. У наступні півтора десятиліття, очевидно, була проведена реконструкція будинку зроблені деякі прибудови (наприклад, кутова башта), так як в “Географічному словнику Королівства Польського” його стиль визначають як “італійський” (палац зруйнований у 1918 році). Поза палацем розташовувався значних розмірів садибний парк, йомвірно пейзажного характеру. На його території, як свідчить “План”, була і палацова каплиця – один з характерних атрибутів волинських резиденціональних парків першої третини ХІХ століття. Подібні споруди зустрічаємо в структурі парків в Антонінах, Грицеві, Лашках (тепер – Морозівка) – Хмельницької області, Молочках, Романові (тепер – Дзержинськ), Новій Чарториї – Житомирської області та ін.

    Отже, план містечка Любара є цінним джерелом до вивчення архітектурно-планувальної структури історичних міст Волині в контексті загальних тенденцій розвитку архітектури та містобудування Західної України ХІХ століття.

    Категорія: Історія | Переглядів: 1071 | Добавив: admin | Рейтинг: 4.0/1 |
    Всего коментарів: 0

    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    Хостинг від uCozCopyright MyCorp © 2017