Вівторок, 21.11.2017, 14:38
Приветствую Вас Гість" | RSS
Головна | Регистрация | Вход
Меню сайта
Разділи новин
Новини сьогодення [97]
Анонси [25]
Спорт [6]
Життя [37]
Новини сайта [9]
Історія [16]
Форма входа
Календар новин
«  Лютий 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728
Пошук
Міні-чат
200
Друзі сайта

    Наше опитування

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Містечко Любар
    Головна » 2009 » Лютий » 4 » Творчій вечір Олесі Сінчук
    Творчій вечір Олесі Сінчук
    18:37
    24 січня у Києвському Будинку Актора відбувся сольний концерт нашої землячки Олесі Сінчук.
    Простір світла

    Квітка світла живе в кожному з нас, у кожній миті буття! Ми народжені для радості і натхнення! – таке творче кредо композитора, поетеси, виконавиці, лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів Олесі Сінчук. Тому недаремно авторський творчий вечір вона назвала “Простір світла”, який проходив у гостинному та затишному залі київського Будинку Актора 24 січня.
    Відкрила святкове дійство авторська колядка “ Святий вечір” - запальна, весела, наче яскрава картинка чудового свята Коляди! Ось ідуть горами колядники, а разом з ними світ радіє, народжується сонце, зорі і місяць, вирує життя щасливе! Чарівна скрипка радісно співає в руках у Євгена Геращенка. Скрипаль приїхав із Одеси , і привіз з собою неповторний одеський шарм! Полум’яна і трепетна гітара – ніби душа Дмитра Ібрагімова, що прибув до нас із Росії, із Володимирської області, і нарешті глибина і таємниця оживає у звуках дивної дримби, які дарує нам Олексій Золотухін!
    Після колядки сонячний квартет подарував нам оригінальну обробку славнозвісного “Щедрика”! Це був той “щедрик”, який дарує життя щедре усій землі, усьому живому, із небуття твориться всесвіт, народжується життєдайне молоде сонце, щоб осяяти собою безмір! “Радуйся, земле, ясен світ засвітився!” – наче заклик, звучали останні слова!
    А за колядками прийшла дримба – ніжність і велич, тиша і поклик – все у ній! Дримба звучала разом з сопілкою, скрипкою, гітарою, впліталась лагідним сяйвом у мереживо звуків…
    Світлою ніжністю, наче срібні промені серця, була переповнена пісні Олесі, присвячена донечці Зореславі! До речі, сама донечка супроводжувала пісню веселим танком та акробатичними трюками! А після пісні зіграла на роялі відому польську народну пісню “Куявек”. І відкрила польську сторінку у творчості Олесі Сінчук. Композитор і виконавиця вже чотири роки одержує Першу Премію на міжнародному фестивалі ім. Марії Конопницької у Польщі, виконуючи власні пісні на слова Марії Конопницької!
    Олеся розповіла слухачам , що має польське коріння, її прабабуся Марія Закревська була польською графинею. Тому такі рідні поезії Конопницької відгукнулись у серці! І залунав “Куявек”! Такою дзвінкою та жартівливою була пісня, так бадьоро витинала грайлива скрипочка, що всім у залі хотілось танцювати!
    Та після танцю пора і відпочити – у ніжних, ліричних замальовках – “Не сватала” та “ Зашуміло наше поле”.
    А з яким трепетом Олеся читала авторську поезію, присвячену Шопену!
    Лебеді лагідних клавіш
    Крилами небо торкають,
    Ніжністю повне до краю
    Трепетне серце Варшави.

    І обіймаються з вітром
    Вісли солодкої хвилі,
    В зоряній тиші щасливій,
    В кожному погляді світлім…

    Свято! Крізь безміру ріки
    Стрічкою райдуга в’ється!
    Чуєш, бринить моє серце
    В серці твоїм, Фрідеріку!
    Після виступу Олеся одержала щирі привітання і чудові квіти від представників польського консулату.
    І довершила картину єдності братніх народів пісня барда на ймення Олесь “ А на землі бути добру” у виконанні Евгена Геращенка! Так, ми віримо, що будуть вільно співати птахи на наших долонях! Ми віримо у те, що земля розцвіте!
    Вечір летить, мов вогняний птах, все далі, до безмежжя осяйного! Вже кличе за собою у казку імпровізація Олесі для фортепіано “ Вітер” – переповнена вільним подихом неба, квітами, променями радості!
    Влітаємо у казку снігову
    На дужих крилах вільної ріки!
    Прислухайся – співає лід стрімкий !
    Ще мить – і сни дитячі оживуть!
    Так почалась композиція “ В обіймах Дани” . Перед початком твору Олеся розповіла, що зранку всі учасники концерту, навіть маленька Зореслава купались у крижаних водах Дніпра, щоб їх благословила вічно юна Дана, правічна берегиня води!
    Тому так тендітно , зорями осяяна звучала пісня про море і про бурштин… Бурштинові зорі… А як легко і радісно , блукаючи горами чи степами, побігти у думках своїх босоніж по небу, адже всі ми колись вірили, що можемо літати! Босоніж по хмаринках! І про це була пісня! А скільки ніжності, сяйва, любові у піснях Олесі про кохання! У такі миті здається, що земля зіткана із щастя всіх закоханих, із єдності величної, із сімей гармонійних!
    Прокидаюсь у світ полум’яний!
    Там душа моя – юний світанок…
    Вільно сонце у кров мою ллється,
    Вільно дихає небо під серцем

    Я танцюю у росах сріблястих,
    Розсипаю промінчики щастя!
    Доторкнись! Вони тут, на долоні!
    А в коханого – очі бездонні…
    “З малого зерна проростає колос… Так було тисячі років, золотом переливались жита над Україною-Руссю! Хай буде так! Ми, наче зерна сяючі, проростаємо у радість, ніжність, єднання! Ми несемо тв серцях той вогонь, те сонце, яке любили наші прадіди! Нехай воскресне сяйво його у віках!” - такі вогняні слова прозвучали із уст Олесі перед піснею про величну Русь-Україну, яку ми маємо відродити у хороводах вільних, у казках, у піснях кобзарів та мелодіях сопілок!
    А потім Олеся натхненно читала авторський вірш про Видубичі, те місце у Київі, сповите легендами… Олеся живе там, на Видубичах, на березі Дніпра, де віками лунали співи дівочі, де росли дуби-велетні, де пращури наші серцем бачили дороги свої і йшли по них! Діти сонця
    кличуть правічний вогонь, ідуть до нього, як до храму! Тому пісня “Храм вогню” прозвучала, як молитва, як заклик до єдності!
    Вогняну Вкраїни суть
    Діти сонця бережуть,
    Сіють зерна!
    Проростай, єднання дар,
    Запалай, одвічний жар –
    Понад терни!
    І завершився вечір, як справжнє свято сонця! Прозвучала пісня Олесі Сінчук про сонячну квітку на слова київського поета Михайла Хом’якова “ Соняшник”.
    Після шалених оплесків Олесю поздоровила Народна Артистка України Раїса Недашківська, урочисто вручила Олесі почесну грамоту від Спілки театральних діячів України, і закликала всіх нас берегти рідну землю святу, наші сім’ї, наш рід, наші сади та ріки! Нехай буде
    так – і райдугами ніжними розквітнуть наші душі!

    Ольга Омельченко

    Категорія: Новини сьогодення | Переглядів: 798 | Добавив: Evgeniya_Kanchura | Рейтинг: 0.0/0 |
    Всего коментарів: 0

    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    Хостинг від uCozCopyright MyCorp © 2017